Сьогодні виповнюється 91 рік від дня народження Василя Симоненка — символу українського шістдесятництва, поета, чиє слово стало зброєю у боротьбі за державність та людську гідність
Для нас Василь Симоненко залишається прикладом безкомпромісності та щирої любові до рідної землі.
Його життя було коротким спалахом, але він встиг сказати головне: любити Україну і залишатися Людиною за будь-яких обставин.
Його слова змушують замислитися про цінність часу і неповторність кожного прожитого дня:
***
Минуле не вернуть,
не виправить минуле,
Вчорашне — ніби сон,
що випурхнув з очей.
Як луки навесні
ховаються під мулом,
Так вкриється воно
пластами днів, ночей.
Але воно живе —
забуте й незабуте,
А час не зупиняється,
а молодість біжить,
І миті жодної
не можна повернути,
Щоб заново,
по-іншому прожить.
Василь Симоненко залишив нам слово, яке гріє серце і нагадує: справжня сила — у простій любові, щирості та людяності.