«Маленькі серця запалюють сяйво Різдвяної зірки»
Є речі, які не вимірюються оцінками чи досягненнями.
Вони вимірюються тишею в серці, світлом в очах і теплом у долонях.
Саме таким стало різдвяне свято
«Сяйво різдвяної зірки»,проведене разом із вихованцями Лановецького ІРЦ.
Ці діти — особливі не тому, що їм складніше.
А тому, що вони відчувають глибше, реагують щиріше й світяться справжніше 
Коли вони колядували — це було не «виступом».Це була тиха молитва, що не потребує ідеальних слів —
лише відкритого серця.
У кожному голосі звучало:
я тут, я можу, я несу добро 
У іграх, творчих завданнях і простих рухах народжувалася не просто радість —народжувалася впевненість.
Маленька, але така важлива:
мене бачать, мене приймають, я частина «ми» 
Це свято було не про сцену й не про результат.Воно було про контакт, підтримку і світло,
яке ці діти несуть у світ — по-своєму, але дуже чесно.
Дякуємо кожній дитині — за сміливість бути собою,батькам — за довіру,
а різдвяній зірці — за те, що цього дня вона світила особливо яскраво.
Бо коли дитина з особливими потребами вчиться бути світлом —
світ стає людянішим.
І поки хтось прикрашає дім вогниками,інші гріють руки біля вогню в окопі.
Ми не маємо права забути про них навіть на мить.
Бо їхні холодні ночі — це наш спокій.
Нехай наші серця цього Різдва стануть теплом для тих, хто мерзне на передовій.Нехай Бог береже кожного Захисника,
і нехай наступного року всі вони повернуться додому — живими 
